Астрофізики заглянули всередину наднової

  • Група vkontakte:

2Дві команди астрофізиків змогли підглянути, що відбувається всередині залишків наднової зірки. Результати своїх досліджень вчені опублікували в двох статтях в журналі The Astrophysical Journal.
 
Астрофізики спостерігали за наднової 1987А. Цей об’єкт вперше помітили в 1987 році під час його вибуху, що стався на околиці карликової галактики Велика Магелланова Хмара.
 
У перебігу двох з половиною десятиліть ця наднова служила об’єктом досліджень багатьох астрофізиків, будучи природною лабораторією, яка демонструє екстремальні умови Всесвіту.
 
«Поєднавши спостереження з двох телескопів, нам вдалося відрізнити випромінювання ударної хвилі, що виникла при вибуху наднової, від випромінювання пилу, що знаходиться всередині залишку, — каже Джованна Занарді (Giovanna Zanardo) з Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень, розташованого в Перті (Австралія).
 
Вчений зазначив, що їх дослідження дозволяє визначити внутрішню структуру залишку наднової і простежити зародження нового об’єкта в її надрах. «Ми ніби провели судово-медичну експертизу смерті зірки», — продовжив він.
 
Те, що виявили вчені, може бути зарождающимся пульсаром — обертається нейтронної зіркою з магнітним полем, або плеріоном — космічним вітром із заряджених частинок, що виходять від пульсара і подпітуючим енергією навколишній простір.
 
Також вчені спробували визначити природу асиметричного радіовипромінювання, яке з 1992 року виявилося інтенсивніше з одного боку залишку, ніж з іншого. Для цього астрономи розробили тривимірну комп’ютерну модель розширюється ударної хвилі від вибуху наднової.
 
«Введенням асиметрії у вибух і маніпулюванням властивостями навколишнього газового середовища нам вдалося відтворити ряд спостережуваних особливостей наднової», — повідомив один з авторів дослідження Тобі Портер (Toby Potter). Розвиток комп’ютерної моделі в часі показує, що одна сторона фронту ударної хвилі розширюється швидше, ніж протилежна, і генерує більшу в порівнянні з нею радіовипромінювання.
 
Свої спостереження вчені проводили в інфрачервоному діапазоні за допомогою обсерваторії ALMA (Atacama Large Millimeter / submillimeter Array — Атакамскій Велика Міліметрова / субміліметрова Грати), розташованої в Чилі. Вона являє собою величезний радіоінтерферометр із понад 60 радіотелескопів, розкиданих по пустелі Атакама на висоті понад п’ять тисяч метрів над рівнем моря. Також фахівці використовували менш потужний австралійський аналог ALMA — телескоп ATCA (Australia Telescope Compact Array).

Схожі записи:


Завантаження...