Китай не зможе замінити Росії Захід

  • Група vkontakte:

Частіші санкції Заходу змушують бізнес і владу РФ демонстративно розвертатися до Китаю. Неформальні обмеження, що діяли досі щодо інвесторів КНР, зняті. Проте Пекін, хоча і згоден скористатися новими можливостями, явно не збирається робити безкоштовні подарунки, і тому очікування Москви щодо потенціалу такого співробітництва ризикують опинитися сильно завищеними.
Незважаючи на зростання економіки КНР і активно використовувану в двосторонніх відносинах «сировинну дипломатію», на початку 2000-х років великі спільні проекти були одиничними. Першою великою угодою став контракт «Роснефти» з CNPC в 2004 року про постачання близько 48 мільйонів тонн нафти. Тоді ж зуміли домовитися про будівництво нафтопроводу по лінії Східна Сибір — Тихий океан. Через два роки Sinopec дозволили бути партнером «Роснефти» по «Удмуртнефть».
Але за межами партнерства з компанією «Роснефть» зростання участі інвесторів КНР у великих проектах був повільним. Рівень ділових контактів виразно характеризує факт, що до початку осені 2007 року єдиним китайським банком зі своєю дочірньою структурою в РФ був Bank of China і лише потім приєднався ICBC і China Construction Bank.
Другий етап зближення мав місце після фінансової кризи. Але і в 2009-2012 роках для інвесторів КНР діяли блоки. Так, китайцям довгий час не вдавалося отримати певні частки ні в одному із значних газових родовищ на суші. Тіньові заборони на СП діяли в верстатобудуванні, машинобудуванні, автопромі. Чиновники РФ прямо «не радили» ГАЗу, АвтоВАЗу, і КамАЗу погоджуватися на різні проекти з китайцями, явно побоюючись, що ті захоплять внутрішній ринок. У багатьох гірничодобувних проектах на першому місці опинився ризик засилля сучасних китайських робітників.

Перші виразні ознаки зміни концепції виникли навесні минулого року: «Роснефть» з CNPC підписала контракт на поставку нафти на двадцять п’ять років за 270 мільярдів доларів. Потім НОВАТЕК для CNPC продав 20 відсотків в «Ямалі СПГ». Рік тому в міру постійного наростання напруженості навколо українського питання тенденція посилювалася. Росія заявила: «Європа від нас відвертається, так давайте розгорнемося і виразно подивимося на можливості співпраці з найближчими китайськими колегами».

По-справжньому поворотною точкою був травневий візит Путіна в Китай вже після другого етапу санкцій Заходу. Це виявився сигнал активізації тісної роботи з КНР майже у всіх областях. «Основною подією став контракт на поставки природного газу обсягом в 400 мільярдів доларового»​​.
Уже зараз «Газпром» прискорює переговори за своїм західним маршрутом поставок палива в Китай, що здатне замістити поставки в Європу по фінансовій виручці. Також для заміщення інвестицій заплановано залучати китайців у великі проекти в РФ і розширювати сучасні можливості за позиками в Китаї.

Разом з тим вирішення найбільш гострої проблеми — залучення належного фінансування — не знайдено. В банках скептично оцінюються перспективи заміщення нинішнього західного капіталу іншим — азіатським. Але Росія готова створити загальну фінансову інфраструктуру: тут йдеться про найбільший вихід на російський ринок платіжної системи КНР UnionPay, створенні справжнього аналога системи сучасних міжбанківських розрахунків SWIFT, збільшенні розрахунків в нацвалюті. Заступник глави Мінфіну А. Моісеєв говорить про можливості перекладу приблизно половини товарообігу в юані і рублі, якщо зняти обмеження за різними довгостроковим торговельних операцій з китайським юанем.

Найбільш невизначена ситуація — у сфері технологій. До цього часу Росія, себе розглядала в ролі їх постачальника в КНР, Але тепер через санкції їй перекритий доступ до багатьох західних технологіях подвійного призначення, а також видобутку сланцевої нафти і роботам на шельфі. У підсумку китайські розробки стали виглядати варіантом заміни.

Експерти заявляють, що очікування РФ відносно планів КНР скористатися кризою в Україні і увійти в нинішні російські сировинні активи, заплативши вельми хорошу ціну, можуть у підсумку виявитися завищеними. Інвестори і держбанки КНР до проектів будуть підходити з крайньою обережністю. Головна тому причина — внутрішні перетворення в самій країні.

Так, за останній рік енергокомпанії Піднебесної стали вкрай консервативні в іноземних вкладеннях, а держбанки більш жорстко перевіряють всілякі потенційні проекти. Основна причина — в антикорупційній масштабної чищенні, розпочатої ще в 2013 році. Другий фактор — амбітні економічні реформи, одна з головних цілей яких — підвищити ефективність нинішніх держкомпаній.
Консервативні щодо Росії і приватні інвестори КНР. До сьогодні досвід з вкладеннями в РФ оцінюється як не зовсім вдалий, так як хтось втратив гроші на IPO «Русала», а багато незадоволені тим, що російські чиновники приїжджають, домовляються, а потім зовсім нічого не відбувається, кажуть експерти. І хоча інтерес є, але на практиці Росії доведеться «багато і важко попрацювати, щоб довести свою зрозумілість, надійність і прогнозованість».

Схожі записи:


Завантаження...