Півроку після «референдуму» у Криму — нищівні підсумки для Росії

  • Група vkontakte:

Директор Центру досліджень постіндустріального суспільства В. Іноземцев на сторінках російської ділової газети «РБК daily» підвів підсумки півріччя з того моменту, як Крим був приєднаний до РФ.

Півроку тому в Криму відбувся референдум, який дав на кілька годин його території побути в незалежності від України і тут же був введений до складу РФ. Ці події порушили сецессіоністскіе настрої в двох східних областях України і дали поштовх до початку громадянської війни на цих територіях. Цей ланцюг подій вплинула і на саму Росію, зараз можна стверджувати, як пише доктор економічних наук, що посткримськая Росія разюче відрізняється від докримської, це вже не та держава, в якому жили росіяни останні кілька років.

Росія стала країною-ізгоєм, державою, яка порушує затверджені міжнародні права. На відділення Криму не було юридичних підстав, а значить приєднання його до складу РФ це фактично анексія, а значить, це агресія, факт існування якої визнали на Заході. Після цього відбулося кілька хвиль санкцій і, як показують події, Росія знаходиться на шляху відторгнення від решти світу, цей процес триватиме поки в Москві не відступлять, а це не відбудеться, тому що Росія після Криму стала автаркійною.

Останні події показують, що Росія пішла шляхом відмови від економічного зростання. Це значить горезвісний договір «ми забезпечуємо добробут вам, а ви не виставляєте політичні вимоги» припиняє свою дію. Поки що залишилися резервів ще вистачить, щоб закрити проблеми наближених компаній, інше буде роздано на виплату соціальних допомог. А потім залишиться керувати народом тільки за допомогою сили, мова неформальних домовленостей більш не дійсний. Вже зараз помітні тенденції збільшення кількості заборон і ця тенденція буде тільки збільшуватися. У суспільстві, де втрачений інтерес до демократичних процедур і спостерігається відторгнення досвіду інших країн, на тлі низького протестного потенціалу каже, що Росія нині країна авторитарна.

Уже зараз можна констатувати, що Росія втратила шансу зробити технологічний прорив. Хороші шанси отримати технологічні запозичення з-за кордону зараз вперлося в неприйняття всього закордонного, в підозри держави щодо іноземців, та й своїх громадян з другим паспортом теж. Можливо, хтось вірить ще в успіх створення «Роснано» і «Ростехнології». Але насправді втрачено шанс під час того, як в групі світових технологічних лідерів відбуваються зрушення. Не потрапив до їхнього кола сьогодні, завтра в ньому виявитися неможливо. Тим не менше, Росія зробила свій вибір і залишилося тільки зафіксувати результати. В країні, яка стала ретроградної.

Період «після Криму» яскраво характеризується культом насильства і зневаги законністю. Те, що відбулося в Криму, а після продовжилося на Донбасі йде в розріз з принципами безпеки стабільності і порядку, які проповідувалися останніми роками. Російські керівники фактично аплодують усім, хто практикує сепаратизм, йде проти законної влади. Результати легко спостерігати на поведінці суспільства, яке легко приймає подвійні стандарти, терпимо до обману, спокійно сприймає насильство, як інструмент вирішення політичних суперечок. В результаті не існує бар’єрів для переносу громадянської війни на російську територію, що може серйозно підірвати російську державність, адже Росія тепер нігіліст відносно права.

З Росії виїжджають люди. За останні кілька років потік виїжджаючих з країни громадян збільшився більш ніж в четверо, очевидно, що негативні тренди, які утворилися зокрема після приєднання Криму, призводять до таких наслідків. Надалі країна втратить ту кількість людей, яке приєднали разом з півостровом. Крім того запущені в дію негативні тенденції з доданням особливого статусу Кримському регіону, що може викликати питання наприклад в Калінінграді, де не отримають таку допомогу, крім можливо наслідків торгових обмежень. Теж саме з визнанням федералізації на Донбасі і така нервова реакція на федералізацію Сибіру. Тобто Росія «після Криму» країна відцентрова.

З цього експерт Іноземцев робить висновок, що за маскою самовпевненості ховаються великі російські комплекси та вразливості. Режим відносної відкритості, економічного зростання, апології порядку перейшов в стан політичної невизначеності, захоплення насильством, господарської стагнації, відчуження країни від того світу, в який вона ще недавно прагнула. Можна погодитися з твердженнями, що в Україні Росія спробувала нанести попереджувальний удар, який мав на увазі, як їм це уявлялося, ліквідацію загроз для російської еліти, але тепер вже став очевидним питання — чи настільки погрози були гідні такої реакції? До чого призведуть уявлення про Росію, що живе в обложеної фортеці в оточенні одних ворогів? Відповідей на ці питання поки не існує, а й очікувати їх появи судячи з усього залишилося не довго.

Теги: , , ,

Схожі записи:


Завантаження...