Саудівська Аравія почала нафтову війну проти Росії

  • Група vkontakte:

Саудівська Аравія зазіхнула на традиційно російські зони збуту сирої нафти, приступивши до постачання в Польщу на конкурентних умовах. Це означає, що в числі проблем, що вирішуються президентом Путіним в Сирії, може стати на одну більше, і Росія постарається перешкоджати на Близькому Сході поширенню енергетичного потенціалу аравійців. Про це написав для американського Bloomberg російський експерт Л. Бершидський.

На минулому на цьому тижні в Росії інвестфорумі глава найбільшої російської нафтової компанії «Роснефть» І. Сєчін висловив стурбованість проникненням Саудівської Аравії на польський ринок. Він також зазначив, що саудівці «активно демпінгують». Представник ще однієї російської нафтової компанії, «Татнефть», Н. Рубченко, розділив занепокоєння Сечіна, виступаючи в минулий четвер на круглому столі в Держдумі. Він запропонував задуматися, чи не наступає зараз момент переділу західного ринку. І припустив, що такі зміни, можливо, варто було б врахувати в енергостратегії і якихось додаткові заходи держави щодо збереження російських інтересів на західних ринках.

За повідомленнями європейських трейдерів і нафтопереробників, Саудівська Аравія, дійсно, пропонує свою нафту з істотними знижками, що привертає все більшу увагу, на відміну від російського сирцю, незважаючи на те, що більшість заводів з нафтопереробки в Східній Європі технічно прив’язані до сорту нафти, що поставляється з Росії, що не може не турбувати російських нафтовиків.

Ще в 70-і роки аравійці поставляли половину обсягів своєї нафти до Європи, проте після того, як Радянський Союз провів нафтопроводи від своїх найбагатших родовищ в Західному Сибіру для поставок нафти за кордон, саудівці переключили увагу на азіатські ринки, де намітилося підвищення попиту і можна було налагодити співпрацю на більш вигідних умовах.

З тих пір частка Саудівської Аравії на ринку нафти-сирцю в Європі тільки знижувалася, і в 2009 році вона досягла мінімуму — 6 відсотків, російська частка в 2011 році збільшилася до понад 34 відсотків. При цьому в останні роки аравійці знову потроху збільшували присутність на європейському ринку і довели в 2013 році свою частку до 8,6 відсотка, але на польському ринку вони ніколи не конкурували.

Польща, як і багато інших країн Центральної та Східної Європи, купувала нафту в Росії. Станом на минулий рік приблизно 75 відсотків енергоносіїв поляки закуповували в Росії, а інші потреби покривали імпортом з Казахстану та інших країн Європи. Зараз же Польща активно в числі інших країн Європи добивається зниження залежності від російських енергоносіїв. Після анексії українського Криму Польща, що граничить з Україною, збільшує оборонні витрати і всіляко зміцнює власну безпеку і співпрацює з невеликими сусідніми державами. На цьому тижні було оголошено про підписання угоди з Литвою, Естонією і Латвією про будівництво газопроводу між цими країнами і Польщею, що в майбутньому знизить залежність цих країн від імпорту російського газу. Ось і в питаннях закупівлі нафти Польщі знадобився новий надійний постачальник. Саудівцям ж необхідно розширення ринку за азіатські межі, де зараз простежується зменшення попиту.

У Росії вже давно відзначають прагнення європейців диверсифікувати свої джерела енергоносіїв, і вони ведуть пошук нових ринків збуту. До 2000 року Росія майже всю нафту поставляла до Європи. Однак до минулого року ринок збуту російської нафти в Європі скоротився більше ніж на третину. Разом з тим на ринку Азії Росія серйозно конкурує з Саудівською Аравією. У травні на невеликий період поставки російської сирої нафти навіть перевищили аравійські. Однак саудівці відкрили жорстоку цінову війну, борючись за частку на ринку, причому воюють майже з усіма — американськими компаніями, які постачають сланцеву нафту, постачальниками, що не входять в ОПЕК і, ось тепер вони вийшли на ринок збуту, де за традицією збувалася російська нафта.

Така ситуація може стати серйозним протистоянням між найбільшими у світі нафтовими постачальниками, які й без того останнім часом загострили свої відносини з питання дозволу сирійського конфлікту. Згідно з останніми прогнозами ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства, наступного року може відбутися невелике підвищення попиту, але економічний розвиток Китаю як і раніше залишиться нижче очікуваних рівнів, тому на цьому ринку як для Росії, так і для Саудівської Аравії може утворитися недолік збуту нафти. При цьому обидві країни і залежать від обсягів продажів своєї нафти і не бажають втрачати свої частки на ринку, так як такі питання є критичними для виживання.

На думку Бершидського, боротьба за ринки збуту нафти стане небезпечним прихованим фактором, що впливає на путінську політику на Близькому Сході. Російський лідер розраховує, що з поверненням регіонального союзника Ірану на світовий нафтогазовий ринок в Росії з’явиться варіант брати участь у майбутніх прибутках, наприклад, через будівництво нових трубопроводів на сирійській території. Також Путін буде зацікавлений у створенні перешкод у Сирії для нових експортних маршрутів Саудівської Аравії. Після того як енергетичне панування Росії в Європі похитнулося, врегулювання сирійського конфлікту буде проходити при більш жорсткої позиції Путіна за своїми умовами.

Теги: 

Схожі записи:


Завантаження...