У астрономів з’явився унікальний шанс піддати ретельній практичній перевірці положення теорії відносності. В минулому році була виявлена грунтується надмасивна чорна діра на видаленні близько 4 млрд. світлових років від Землі. У березні цього року спостерігалося рідкісний феномен: чорна діра з масою в мільйони сонячних захопила своїм гравітаційним полем і стала поглинати зірку — див відео.
В результаті цього процесу сформувався аккреційний диск, і утворився джерело квазіперіодичного рентгенівського випромінювання (Swift J1644 +57′ s), спрямованого в бік Землі. Згідно сучасним уявленням, воно випускається з області між внутрішньою стабільної круговою орбітою і умовною межею під назвою «горизонт подій», де релятивістські ефекти повинні виявлятися максимально помітно.
Відкриття стало можливим завдяки космічної обсерваторії NASA SWIFT, оснащеної модулем раннього виявлення сплесків в рентгенівському і гамма-діапазонах.
Цей науковий інструмент, створений за участю США, Великобританії та Італії, працює з кінця 2004 року і вже вніс помітний вклад у розвиток астрономії.
Через 9 днів спостереження підтвердилося японським супутником Suzaku, і незабаром почалася процедура тривалого моніторингу об’єкта Swift J1644 +57′ s за допомогою наземного обладнання.
Попередні результати показують, що сплески спостерігаються кожні 3,5 хвилини, що звужує ймовірну область знаходження їх джерела до 4 — 9,3 млн. км від центру чорної діри. Більш точне значення можна було б отримати, знаючи швидкість обертання поглинається зірки і самої чорної діри, однак і в першому наближенні отримані дані узгоджуються з положеннями ОТО.
При написанні статті використано матеріали: computerra.ru
