[ad_1]

Такий висновок зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу особи на постанову апеляційного суду, інформує Цензор.НЕТ з посиланням на сайт ВС. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції, зокрема, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що призвело до обмеження доступу до правосуддя в зв'язку з порушенням права особи на оскарження постанови слідчого судді про зміну запобіжного заходу.

Згідно з постановою слідчого судді, в місцевий суд звернувся слідчий за клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному з особистого зобов'язання на утримання під вартою у зв'язку з вчиненням останнім кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

При цьому, задовольняючи клопотання слідчого частково, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Однак, незважаючи на невиконання підозрюваним покладеної на нього обов'язки, суд змінив запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на домашній арешт.

Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою особи на згадану постанову слідчого судді на підставі, що така скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з урахуванням положень ст. 309 Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки підозрюваному було змінено запобіжний захід, а не застосовані до нього запобіжний захід.

ККС ВС задовольнив касаційну скаргу особи, з огляду на наступне.

Нормами процесуального закону встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (ст. 309 КПК України). До цього переліку, зокрема, входять відповідні постанови слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У зазначеному кримінальному провадженні слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого частково і відповідно до положень ст. 181 КПК України змінив підозрюваному запобіжний захід, застосувавши до нього замість особистого зобов'язання інший запобіжний захід — домашній арешт. При цьому в резолютивній частині судового рішення правильно роз'яснено порядок та терміни його оскарження.

Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою, неправильно застосував положення ст. 309 КПК України, прийшов до необгрунтованого висновку про відсутність у підозрюваного права на апеляційне оскарження постанови слідчого судді, що призвело до безпідставного обмеження його права на доступ до суду.

Виходячи з системного аналізу положень ст. 309 КПК України та з огляду на вимоги ст. 181 КПК України, ВС дійшов висновку, що поняття "застосування запобіжного заходу" охоплює не тільки обрання запобіжного заходу, а й випадки його зміни, коли суд обирає інший запобіжний.

Таким чином, слідчий суддя, ухваливши рішення про зміну запобіжного заходу з особистого зобов'язання на домашній арешт, фактично застосував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Таке рішення слідчого судді може бути оскаржене в апеляційному порядку, тому право підозрюваного на його оскарження було незаконно обмежено апеляційним судом.

ВС скасував постанову апеляційного суду і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Джерело: https://censor.net.ua/n3126478

[ad_2]

Source link

от newsone