Кіпр пригрозив Брюсселю, що покине зону євро, якщо Єврокомісія поставить Нікосії «занадто жорсткі» умови надання фінансової допомоги.

Напередодні влада Кіпру погодили і без того жорсткий, на їхню думку, варіант бюджету на 2013 рік і йти на подальше «затягування поясів» на острові не мають наміру.

Глава правлячої на Кіпрі лівої партії АКЕЛ Андрос Кіпріану заявив, що його країна повинна вивчити питання про подальше членство в єврозоні, якщо кредитори з ЄС, ЄЦБ і МВФ висунутий занадто важкі умови кредитної підтримки.

«Якщо« трійка »наполягає на дуже хворобливих заходи, чи повинні ми залишатися впертими і заявити, що ми не покинемо єврозону, оскільки це для нас важливо?» — Задався питанням Кіпріану в уривках з відеоінтерв’ю, показаних на кіпрському новинному сайті 24h.com. cy. «Я не хочу передбачати наші дії, але я кажу, що ці питання слід обговорити дуже серйозно, якщо ми дійсно хочемо служити інтересам кіпрського народу».

Кіпр був змушений звернутися за фінансовою допомогою в червні через низку економічних проблем, насамперед через втрати доступу до ринків довгострокових запозичень і через необхідність рекапіталізації місцевих банків, активи яких в кілька разів перевершують 18-мільярдний ВВП країни.

Офіційні особи поки не прокоментували заяви Кіпріану. Президент Кіпру Дімітріс Хрістофіас, обраний від АКЕЛ всенародним голосуванням, готується в ці тижні до переговорів з «трійкою» про розмір і умови фінансової підтримки.

Напередодні уряд Кіпру погодило жорсткий бюджет на 2013 рік, за яким скоротять тисячу робочих місць в держсекторі в міру відходу працівників на пенсію. Говорити про інші параметри бюджету офіційний представник кабінету Стефанос Стефану відмовився.

Кіпр приєднався до єврозони одним з останніх членів ЄС — в 2008 році. До справжнього моменту рівень підтримки євро в Європі досяг свого мінімуму. Так, наприклад, згідно з результатами дослідження інституту IFOP, 64% жителів Франції сьогодні відмовилися б від підписання Маастрихтського договору, що вводить єдину європейську валюту.
Громадяни сусідньої Німеччини в кількості 51% також вважають, що їхня економіка «відчувала себе б краще» без євро. Більше половини італійців (56%) відкрито шкодують, що колись вступили в єврозону.

Останньою до євро приєдналася Естонія (з 1 січня 2011 року), і тоді сусідні балтійські країни прагнули наслідувати по тому ж шляху. Однак сьогодні з боку Литви та Латвії не спостерігається колишнього ентузіазму, а тема єврозони в цих країнах виявилася замороженою.

Нещодавно, Болгарія прямо сказала єврозоні «ні», не бачачи ніяких переваг у вступі до зони єдиної валюти. Не поспішає зі вступом до єврозони і Польща. Країна з динамічно економікою, що розвивається відклала своє рішення «на потім». «Ми готові стати прихильниками євро, коли ви вирішите свої проблеми», — заявив польський міністр фінансів.

Та й у країнах-учасницях єврозони розпалюються дебати щодо майбутнього єдиної валюти. Наприклад, у Нідерландах боротьба між прихильниками і противниками євро домінувала на останніх виборах і розохотила невдоволення електорату.

Раніше політики в Португалії і Словаччині заявляли, що приєднання до єврозони було великою помилкою.

от Dimokk