Кіпр загрожує залишити зону євро

Кіпр загрожує залишити зону євро
Оценить

Кіпр пригрозив Брюсселю, що покине зону євро, якщо Єврокомісія поставить Нікосії «занадто жорсткі» умови надання фінансової допомоги.

Напередодні влада Кіпру погодили і без того жорсткий, на їхню думку, варіант бюджету на 2013 рік і йти на подальше «затягування поясів» на острові не мають наміру.

Глава правлячої на Кіпрі лівої партії АКЕЛ Андрос Кіпріану заявив, що його країна повинна вивчити питання про подальше членство в єврозоні, якщо кредитори з ЄС, ЄЦБ і МВФ висунутий занадто важкі умови кредитної підтримки.

«Якщо« трійка »наполягає на дуже хворобливих заходи, чи повинні ми залишатися впертими і заявити, що ми не покинемо єврозону, оскільки це для нас важливо?» — Задався питанням Кіпріану в уривках з відеоінтерв’ю, показаних на кіпрському новинному сайті 24h.com. cy. «Я не хочу передбачати наші дії, але я кажу, що ці питання слід обговорити дуже серйозно, якщо ми дійсно хочемо служити інтересам кіпрського народу».

Кіпр був змушений звернутися за фінансовою допомогою в червні через низку економічних проблем, насамперед через втрати доступу до ринків довгострокових запозичень і через необхідність рекапіталізації місцевих банків, активи яких в кілька разів перевершують 18-мільярдний ВВП країни.

Офіційні особи поки не прокоментували заяви Кіпріану. Президент Кіпру Дімітріс Хрістофіас, обраний від АКЕЛ всенародним голосуванням, готується в ці тижні до переговорів з «трійкою» про розмір і умови фінансової підтримки.

Напередодні уряд Кіпру погодило жорсткий бюджет на 2013 рік, за яким скоротять тисячу робочих місць в держсекторі в міру відходу працівників на пенсію. Говорити про інші параметри бюджету офіційний представник кабінету Стефанос Стефану відмовився.

Кіпр приєднався до єврозони одним з останніх членів ЄС — в 2008 році. До справжнього моменту рівень підтримки євро в Європі досяг свого мінімуму. Так, наприклад, згідно з результатами дослідження інституту IFOP, 64% жителів Франції сьогодні відмовилися б від підписання Маастрихтського договору, що вводить єдину європейську валюту.
Громадяни сусідньої Німеччини в кількості 51% також вважають, що їхня економіка «відчувала себе б краще» без євро. Більше половини італійців (56%) відкрито шкодують, що колись вступили в єврозону.

Останньою до євро приєдналася Естонія (з 1 січня 2011 року), і тоді сусідні балтійські країни прагнули наслідувати по тому ж шляху. Однак сьогодні з боку Литви та Латвії не спостерігається колишнього ентузіазму, а тема єврозони в цих країнах виявилася замороженою.

Нещодавно, Болгарія прямо сказала єврозоні «ні», не бачачи ніяких переваг у вступі до зони єдиної валюти. Не поспішає зі вступом до єврозони і Польща. Країна з динамічно економікою, що розвивається відклала своє рішення «на потім». «Ми готові стати прихильниками євро, коли ви вирішите свої проблеми», — заявив польський міністр фінансів.

Та й у країнах-учасницях єврозони розпалюються дебати щодо майбутнього єдиної валюти. Наприклад, у Нідерландах боротьба між прихильниками і противниками євро домінувала на останніх виборах і розохотила невдоволення електорату.

Раніше політики в Португалії і Словаччині заявляли, що приєднання до єврозони було великою помилкою.

Рекомендуємо

Новини автора: Dimokk