Олена Костевич: «Доля в мене така, що медалі легко не даються»

Олена Костевич: «Доля в мене така, що медалі легко не даються»
Оценить

 Першу медалістку Україні на Іграх в Лондоні-2012 першими привітали Сафіуллін та Бубка

«Важко завоювати, важко і носити її», — посміхалася після нагородження Лена Костевич, поправляючи свою 400-грамову нагороду. У драматичній боротьбі вона виграла бронзову медаль чи програла срібну у стрільбі з пістолета. У перестрілці Лена програла француженці Гобервілль.

У зоні для преси Лена взяла телефон. Дзвонив з привітаннями голова Держслужби молоді та спорту Равіль Сафіуллін. «Спасибі, за підтримку. Я бажаю, щоб усі наші спортсмени вигравали олімпійські медалі», — відповіла Олена на привітання. Потім був дзвінок від голови НОК Сергія Бубки. «Сподіваюся, що далі у нас будуть не тільки бронзові медалі, але і вищої гідності. Я відчуваю, що могла більше. Але, напевно, не сьогодні. Можливо на наступному старті, або через чотири роки в Ріо. Я буду намагатися», — пообіцяла Костевич Сергію Назаровичу. Потім поговорила з журналістами.

— Протягом двох років я була у фіналах постійно. І це має мені було сьогодні допомогти. У кваліфікації було важко виступати, зібратися. Багато приділялося до Олімпіади уваги до мене. Відчувалася відповідальність перед уболівальниками.

— Сильно нервували перед перестрілкою?
— Я зробила помилку, відійшла з місця. І через це не виграла. Але француженка дуже сильна, вона останні роки дуже добре виступає. В Афінах, якщо пам’ятаєте, я виграла золоту медаль теж з перестрілкою. Напевно, у мене така доля, що медалі легко не даються. Якщо там я могла встояти, то тут помилилася.

— Знали по ходу результати суперниць?
— Деякі нововведення запровадили. Стоять монітори перед нами, і я бачила результати. Мене це відволікало. Краще не знати, як стріляють суперниці. Це допомагає налаштуватися на стрілянину, а не на результат.

— Ви стріляєте завжди останньої. Чому?
— У мене така тактика. Тому що мене відволікає звук пострілів інших спортсменок і я намагаюся перечекати. І стріляти трохи пізніше.

— Китайські вболівальники вас, напевно, теж відволікали, вони аж надто шуміли на трибунах.
— Вони й на кваліфікації відволікали і в фіналі. Хоча в правилах передбачено, що не те, що шуміти не можна, а потрібно всім вимкнути мобільні телефони.

— Між кваліфікацією і фіналом, що робили?
— До мене підійшла російська спортсменка Наталія Падеріна. Ми з нею поговорили, вона мене підбадьорила. Відвернула подумки. Ми один одному намагаємося допомагати. На жаль, вона в фінал не потрапила.

— Приємно усвідомлювати, що ваша медаль — перша для України на Олімпіаді?
— Бажаю всім українським спортсменам, щоб у них було більше успіху і успіху, «срібла» і «золота».

При написанні статті використано матеріали: segodnya.ua

Рекомендуємо

Новини автора: newsone